Вихідні як завжди, є що згадати, розказувати соромно. І знову говно-фото з мобільного. Ну а навіщо мені було брати фотек якщо ми збиралися як порядні довбоїби люди поїхати всього-то 20 км від Києва та порибалити. Звичайно нічого не вийшло, ми доїхали до Канівського водосховища, 120 км. від Києва) Їхали якимись чигирями, бачили таку красу що подих зводить (бля!і все це москалям продають ), Дніпрові кручі і все таке інше. Згадала один момент: доїхали до якогось перехрестя, стали і Ярик: "налево пойдешь, в Гребеня попадешь, на право пойдешь в Халепье окажешься". Хто придумував назви сел тому респект А взагалі-то село Гребеня дуже знатне, та знаменита Нива, яку ми втопили на минулому тижні, 2 роки тому в*їхала в одну з хат з тих пір у Ниви чорний капот. А взагалі-то місцеві мешканці дуже приємні, хоча під час подорожі чомусь згадувався Стівен Кінг, відьма з Блер і таке інше Завжди любила лазити по покинутих селах у лісі. До Трахтомирова (знов весела назва) ми не доїхали цього разу, точніше там стоїть шлангбаум і нас туди не пустили (там замок якоїсь нашої політ-дупи). Ну нічого, ми хочему поїхати пізніше, цілеспрямовано, щоб подивитися на козацьке кладовище та побачити місця про які писав Шевченко.
далі говно-фото
Бойові коні. Хоча ми поїхали на Вовкулаці)

далі